Ганновер проти сили звички

Журнал «ЗЕРНО» № 12 (141) 2017

Щоб встигнути за ринком, треба не йти, а бігти

Коли вдається відобразити в журналі ріст, як культури від зерен, вправно покладених у розпушену землю, розвиваються до високих міцних рослин, а далі – до щедрого врожаю, відчуваєш задоволення. Проте по‑справжньому радісно почуваєшся, коли на сторінках часопису зростають компанії, люди, коли їх масштаб і рівень стають вищими від публікації до публікації. Це помітно і за межами журналу, наприклад, коли старих знайомих зустрічаєш на форумах та конференціях світового значення або на найбільшій у світі виставці сільгосптехніки у Ганновері. Там ми побачилися з Оленою Сурменко, керівником групи компаній «Ярило». Зустрілися на показовому заході – в центрі комунікацій йшла конференція «Україна у фокусі», зал був повний, не всі бажаючі змогли потрапити. Сьогодні українські компанії твердо стоять на європейській платформі, дивуючи спільноту рівнем, якістю, інноваціями.

На європейській платформі

– Ви задоволені підсумками своєї участі у найбільшій у світі виставці? – запитав я Олену вже в офісі компанії, кількома тижнями пізніше після повернення.

– Ми повернулися втомлені, але щасливі. Це новий етап у розвитку нашої компанії, ми ж уперше брали участь у такій виставці, до того бували у Ганновері як гості. Підписали кілька дистрибуційних угод, з десяток угод про наміри. Ми відчуваємо, що це черговий крок у розвитку нашої справи.

– Яким був характер інтересу до вашого стенда на виставці?

– Є велика відмінність у цікавості українського та європейського аграрія: люди активно спілкуються, активно проявляють інтерес – зайняті пошуком нового, їм цікаво, куди рухається світ. Європейців дуже вабить Україна, а ми були на цій виставці з українських компаній єдиним виробником добрив. Відвідувачів із Німеччини та інших країн цікавили технології українських аграріїв, показник врожайності. Приваблював і колорит: ми були у вишиванках, стояв прапор, коровай.

– Чи це не була лише цікавість до екзотики? Яка була реакція, коли іноземці знайомилися власне з вашими продуктами, з вашими пропозиціями?

– Ми саме вийшли на ринок з новинками. До виставки розробили два нових продукти – це Супер-Азот, добриво, яке можна давати по листку, і Ярило-рН-Норма, продукт для розкислення ґрунту та коригування кальцію. Власне, ми теж були на виставці з метою побачити, куди рухається Європа і куди прямує науково-технічний прогрес. Так, підписали угоди з дистрибуції, зокрема з польською фірмою «Конси-ліум», але неочікуваний аншлаг спричинила наша лабораторія, наш комплект і технологія для листкових вимірів. Десятки людей та компаній прагнули забрати цю розробку просто зі стенда. Аграрії розуміють, що листкова функціональна діагностика – це ключ до стабільного врожаю, до оптимізації живлення рослин. Прорив для нас відбувся у цьому напрямі. Ми не очікували таких конкретних запитів: «Виставляйте нам рахунок на 20 лабораторій», «Ми готові купити у вас п’ять лабораторій уже завтра»…

Лабораторія фермерської мрії

– Це реально ви говорите про запити чи наводите образні приклади?

– Це абсолютно реальні факти з виставки. Ми приїхали з добривами і не очікували раптового попиту на обладнання.

– Чим же так зацікавила ваша лабораторія? Портативністю? Простотою використання? Швидкістю вимірювань?

– Усього переліченого недостатньо, хоча все це про наше обладнання можна сказати. Зацікавила сама методика, підхід.

– Проте листкова діагностика – ніби не надто революційний метод.

– Залежно від кута зору. Існує чимало методів діагностики мінерального живлення рослин, вони мають як переваги, так і недоліки. Логічно, однією з перших з’явилася візуальна діагностика. Проте зовнішні ознаки нестачі елементів живлення або їх надлишку часто збігаються. До того ж зміни зовнішнього виду рослин у більшості випадків носять незворотний характер. Тканинна діагностика заснована на експрес-визначенні вмісту неорганічних сполук (нітратів, фосфатів, калію, магнію) у витяжці рослин. При цьому до складу реактивів (дифеніламіну) входить концентрована сірчана кислота, а вона при роботі в польових умовах виводила з ладу обладнання та одяг. Що стосується методу обприскування, то він давав змогу отримати непогані результати, але забирав багато часу. Морфобіометрична діагностика у цілому давала відповідь на запитання, завдяки яким елементам структури врожаю був отриманий приріст останнього, але не дозволяла втручатися у формування урожаю. Не прижилися на виробництві і портативні N-тестери. Попри високу вартість приладу він дає можливість визначити тільки забезпеченість рослин азотом, а таке досвідчений агроном бачить неозброєним оком. Крім того, прилад потребує індивідуального калібрування і використання коригуючих коефіцієнтів. Має вади і всім відома ґрунтова діагностика. Відповідно до неї на ділянках з низьким умістом NPK дозу добрив збільшують, на ділянках з високим умістом, навпаки, зменшують. Проте при внесенні добрив контурів указаних ділянок на полі не видно, тому розраховують і вносять усереднену дозу. Почасти маємо перевнесення добрив на ділянках з високим умістом поживних елементів і недовнесення на таких з низьким умістом NPK. Другий недолік ґрунтової діагностики полягає у тому, що рухомі форми поживних елементів вилучають із ґрунту сильними кислотами. Вважається, що коренева система рослин має таку саму здатність до розчинення хімічних сполук, як і мінеральні кислоти. Однак це лише припущення. Академік Д. Прянишников стверджував, що рослина більш точно, ніж будь-який аналіз, укаже нам на забезпеченість її елементами живлення. Саме цю мету і переслідує листкова діагностика. Разом із тим здійснення її передбачає значних витрат часу і коштів. Так, на висушування і спалювання рослинних зразків потрібно 3‑5 діб, стільки ж на відгонку азоту. Визначення фосфору й калію теж займає близько 5 діб. Загалом на проведення аналізу і складання рекомендацій витрачається 15‑20 діб. Корегування живлення рослин шляхом позакореневих підживлень у такому випадку втрачає сенс. На жаль, агрономи за звичкою продовжують користуватися листковою діагности кою, яка краще підходить до наукових досліджень, і при цьому сплачують великі кошти за її проведення.

– Дивно, стільки методик і жодної досконалої. А як же бути системі точного землеробства?

– Це більше історія методів. Принаймні вказаних недоліків позбавлена функціональна діагностика, що об’єднує у собі метод ін’єкцій і метод визначення фотосинтетичної активності хлоропластів. В основу покладено праці британського вченого Роберта Хіла. Він показав, що процес фотосинтезу при освітленні суспензії хлоропластів протікає так само, як і в живих клітинах. Це дозволяє спостерігати реакцію хлоропластів на ін’єкцію того чи іншого елемента. При цьому посилення фотосинтетичної активності хлоропластів свідчить про нестачу поживного елемента, послаблення – про його надлишок. Активність хлоропластів оцінюється по виділеному кисню, який знебарвлює 2,6 – дихлорфеноліндофенол. Вимірювання інтенсивності світлопропускання суспензії до і після ін’єкції поживного елементу проводять на портативному фотометрі «Агро-вектор».

– Я б позаздрив вашій ерудиції, але вчасно згадав, що це – ваша справа, ваш бізнес, ви мусите знати все це глибоко...

– Словом, головне у цій методиці – робота з живими рослинами, швидке проведення аналізу, рахування особливостей кожного поля.

– А в інших методиках хіба не враховуються особливості кожного поля?

– Та ні, в усіх методиках ніби враховували: експозицію, механічний склад ґрунту, рН, уміст гумусу й поживних речовин. На практиці до уваги приймалися лише ті показники, що мали нетипові параметри і проводили коригування доз, форм і строків внесення добрив. Вплив кожного чинника, на жаль, враховувався окремо. Функціональна діагностика на відміну від такого підходу враховує сукупний взаємопов’язаний вплив чинників урожаю. Крім того, вона враховує непередбачені зміни агротехніки вирощування культур. Як би не була відпрацьована і прописана остання, зміни її все одно будуть відбуватися залежно від температурного режиму, часу й кількості опадів, спалахів захворювань і розповсюдження шкідників. Тому й був такий інтерес до нашої лабораторії. Зверталися німці, литовці, поляки, болгари, люди біля стенда були постійно. Видно було й що люди здивовані тим, що в Україні в аграрній сфері вирує наукова думка. Європейський аграрій – консерватор…

Натхнення з Ганновера

– О, не тільки європейський… – відреагував я на зітхання Олени Володимирівни про консерватизм аграрія. 

– Це взагалі риса аграрія. У кожного аграрія складається стереотип з перевірених дослідів, які він уже здійснив і готовий застосовувати надалі…

– Є й консерватори, які Ганновера сахаються, вони дають 200‑250 кг азоту в діючій речовині під пшеницю і на тому стоять. Вони не надто переймаються фосфором та калієм і кілька років експлуатують один підхід. Таким важко щось змінювати. Хоча потім дзвонять й кажуть: щось моя надійна технологія не працює… Однак у Ганновері таких не буває. Я отримала величезне задоволення від спілкування з фермерами інших країн. Ми вставали о шостій ранку, поверталися вночі на нічліг, але вранці знову з величезним бажанням їхали на стенд.

– Розумію вас… Західні відвідувачі часто з великим оптимізмом розпитують компанію-експонента з надією, що їхня продукція та пропозиції допоможуть зискувати обом, а наші з певною недовірою ставляться й налаштовані на кшталт: «давайте, переконуйте мене, що мені варто спробувати ваші препарати…»

– Так. Тому Ганновер нас і надихнув, і дав нової енергії.

Ліки для ґрунту

– Ваші новинки – випробувані в Україні?

– Так, в Україні випробування пройшли, а у Ганновері ми домовилися з європейськими інститутами на випробування. Європейці – прихильники процедур. Ми там пішли шляхом реєстрації не повного спектра пропозицій, а найбільш ходових наших продуктів. Це «Активний старт», «Продуктивний ріст», «Ефективний налив» та новинок – Ярило-Супер-Азот і Ярило-рН-Норма. Важко здивувати європейців бором, цинком, якими широко їх забезпечують, скажімо, іспанці, тому ці продукти мають усі шанси зайняти певну нішу на європейському ринку. Активний старт – це продукт з амінокислотами, гуматами, фітогормонами, мікроелементами, NPK, скерований на ранній старт із гектарною нормою 2 л на гектар, інші продукти – на подальші етапи розвитку врожаю. На увагу заслуговує Ярило-рН-Норма,це рідкий вапняк, який маєтурбоефект, миттєву дію.Ярило-Супер-Азот – непростий препарат, надзвичайнолегко засвоюваний рослиною,тому він створює біологічнийспалах рослини. Якщо мипорівняємо його з карбамідом, то Супер-Азот буде в сімразів ефективнішим. Це показали дослідження. З цимипродуктами ми виходимона європейський ринок.

– Проте все‑таки… Як визначити – в сім разів ефективніший препарат, ніж карбамід?

– Ми є виробниками лабораторії листкової діагностики. Маємо інструмент, кращого від якого немає, навіть альтернатив не існує. Це єдина лабораторія з таким девайсом та функціоналом, і порівнювати можна тільки з американськими комплексами… Тому такі компанії як «Ерідон», «Імперія-Агро», «Сингента» використовують це обладнання, щоб перевірити препарати, продукти. Тому ми бачимо, як відреагували дослідні ділянки, де внесли карбамід і Супер-Азот, як після внесення прискориласяегетація. Ми спостерігаємо як відреагували рослини.

– Ваш рН-Норма – здатен підвищити класовість землі?

– Зараз закисленість ґрунтів становить помітну проблему в деяких областях. Люди давали багато селітри, а селітра закислює ґрунт. Згодом втрачається врожайність, тому що кислотність гальмує засвоюваність рослинами елементів живлення. Якщо відкриється ринок землі, стан ґрунтів впливатиме на вартість.

– Як діє цей препарат на практиці, яка його ефективність?

– Це суспензія, тут 700 г діючої речовини в літрі, а вноситься вона у кількості від 25 л до 200 л на гектар, залежно від закисленості ґрунту.

Ростуть урожаї – росте й завод

– У вас все для зростання – для активного росту рослин, для росту врожаїв. Препарат для зростання цінності землі через підвищення родючості… Лабораторії – для зростання рівня технологій, оптимізації затрат. А як зростає сама компанія?

– Продажі ще йдуть, процес не завершено, й сказати точно цифру зростання обсягів складно, але це зростання, безумовно, є. Ми – молода компанія, весною нам виповниться п’ять років. У нас 28 дистриб’юторів. Продажі збільшуються. Цьогоріч ми здійснили істотні інвестиції в завод, поставили додаткові реактори. Потужність виробництва КАСу чи РКД – 500 тонн на добу. Якщо у нас агрокомпанія купила 5000 тонн КАСу, це для нас – 10 днів роботи. Збудували склад, нову фасувальну лінію. Тривають масштабні будівельні роботи, ми готуємося до 2018 року, до збільшення об’ємів продаж. У Ганновері ми підписали й деякі угоди щодо певної сировини, з розрахунку на нові продукти в портфелі. Будемо випробовувати нову якісну європейську сировину.

– Чи змінюється, чи розвивається стратегія компанії? Як будь-який менеджер, ви будуєте бачення на п’ять років, виходячи зі свого становища, знання ринку та прогнозів його розвитку. Проте в процесі діяльності ринок показує щось нове, слід переосмислювати…

– Ми зустріли нову проблему – застаріла техніка наших аграріїв. У США, наприклад, на 90 % аграрії вносять рідкі добрива, а сипкими користуються вкрай мало. А у нас навпаки. Техніка у переважній своїй більшості розрахована на внесення сухих добрив. І це є стримуючий чинник для реалізації нашої продукції – рідких добрив. І ми почали працювати над удосконаленням рекомендацій, нашої розробки – це різного роду удосконалення для техніки внесення добрив. Рідкі добрива дають значно кращі результати, аніж сухі, їх можна вносити локально, безпосередньо в міжряддя. У чому принципова відмінність? Якщо з осені не встигли з основним внесенням, воно не встигло розчинитися, то для коригування живлення можна дати тільки азот, сухі гранульовані добрива давати недоцільно. А рідкі  добрива можна внести пізніше в міжряддя. Перші досліди з локального внесення добрив (1881‑1886. – Ред.) належать професору Харківського університету А. Зайкевичу. До речі, він персонально сконструював першу комбіновану сівалку для локального внесення добрив під цукрові буряки. Чому б нам не повторити відомий експеримент Зайкевича, якщо це дає прибуток господарству? Маємо на увазі переобладнання сівалок для локального внесення КАС і РКД. Звичайно, ми будуємо стратегію, ми намагаємося слід кувати, куди рухається ринок. Ми запланували вихід на європейський ринок, на ринки Литви, Болгарії, Польщі. Ми будемо розвивати і вдосконалювати наші лабораторії листкової функціональної діагностики, застосовуючи нові девайси, не змінюючи методологію. Проте технологічно зміни будуть. Сенсорні кнопки, конект через вай-фай, легкість зчитування. З часом з’ясувалося, що визначення фотосинтетичної активності хлоропластів дає можливість відслідкувати вплив зовнішніх чинників (зокрема й стресорів) на процеси фотосинтезу. 95 % від синтезованого врожаю припадає саме на повітряне живлення рослин (фотосинтез). Усе це сприяло активізації досліджень та розробці засобів щодо адаптації сільськогосподарських рослин до нових умов вирощування, на які впливають біотичні, тобто патогени, та абіотичні стресфактори, такі як різкі зміни температури, посуха, токсичність пестицидів, гербіцидне навантаження. Функціональна діагностика в цьому аспекті дозволяє не тільки кількісно оцінити вплив того чи іншого стресора, а й визначити тривалість його дії.

– Чи є у вас відчуття, яку частку ринку ви утримуєте?

– Це непросте питання, адже компанії позиціонуються на ринку мікродобрив або на ринку мінеральних добрив, а ми працюємона обох цих ринках. Вважаю,ми входимо до першої десятки. Цікавих суб’єктів чимало.Однак бачимо деякі сильнікомпанії, які тримають сегмент ринку, клієнтуру і почуваються заспокоєними,перестали рухатися.А для того, щоб встигатиза ринком, треба не йти - треба бігти! Є хороші хлопці, які роблять нормальний якісний товар, і наша лабораторія це підтверджує, але вони розслабилися. А на цьому ринку не можна розслаблятися! Якщо порівнювати ентузіазм, бажання, якість продуктів, то ми, однозначно, в лавах кращих! Навіть компанії, які вже десять років на ринку, не так дбають про перспективу, як ми. Вони працюють з кількома олдингами, і результати їх задовольняють. А ми сьогодні для цих холдингів пропонуємо нові рішення, закладаємо в них досліди. Наприклад, головний агроном величезного холдингу йде повз наш стенд у Ганновері, потім повертається: «О, «Ярило»!» І в той самий день нам на електронку падає запит від холдингу: дайте свою пропозицію для тендера. Ось що значить – рухатися. А ми стільки стукали в двері цього холдингу. Представник холдингу вже приїздив на завод, дивився на реактори. Ганновер підтвердив наш статус і наш рівень.

– Де розташовано ваш завод?

– У Вінницькій області, у Погребищі. Там є інфраструктура, ми приймаємо і відвантажуємо продукцію вагонами, цистернами. Потужність заводу 500 тонн на добу, але ми зараз ставимо потужний котел. Для виробництва КАСу, РКД потрібна температура. І у нас потужність зросте до 800 тонн. Окремий цех займається мікродобривами – бор, цинк, там потужність 40 тонн у день. Проте при гектарній нормі 2‑3 літри на гектар це дуже велика потужність. Навіть великий холдинг, який приїжджає й просить 120 тонн мікродобрив, завантажує нас на три дні, не більше.

– Скільки нових робочих місць ви створили цьогоріч?

– За рік ми створили тридцять додаткових робочих місць. На Вінничині з робочими місцями сутужно, є підприємства, які берутьлюдей на сезон, а на піврокувідправляють їх у службузайнятості… У нас немаєтакого. Робота триває цілийрік. Як для Погребищенського району, у нас доситьвисока зарплата. Іноді навітьбувають дзвінки від аграріїв:«Володимирівна, це жне Київ!». Коли йде виробничий пік, весна, начальниквиробництва звертається:«Дайте людям вихідний,не справляються…» Тоді мистворюємо ще одну бригаду,щоб люди мали можливістьпрацювати в нормальномуграфіку.

Неправда, що в Україніпрацювати неможливо

– У вас є дрібне фасування для домашніх господарств?

– Дрібне фасування для нас не основне, хоча воно присутнє. Ми розуміємо важливість цього напряму, адже, наприклад, величезна кількість картоплі вирощується саме в домашніх господарствах. Однак розбудова компанії йде таким шляхом, що до цього напряму ми звернемося, мабуть, пізніше, а поки залишаємо це дистриб’юторам. Задумуємося над цим, це є і просування неабияке. Якщо людина обробить картоплю «Активним стартом», потім збере великий урожай, це дасть серйозний розголос про реальну ефективність наших продуктів далеко за межі домашніх господарств… Поки що боремося за об’єми, адже об’єми дозволяють на великих партіях дешевше купувати сировину. Якщо, наприклад, для виробництва бору ми закуповуємо моноетаноламін у Туреччині за певною ціною, то постачальник нам пропонує при збільшенні обсягу замовлення істотну знижку. Це і є інструмент конкуренції. Тому сам рух у бік великих агрокомпаній зумовлений бажанням реалізовувати більші партії продукції і пропонувати ринку кращу ціну. Завод не працюватиме з фірмою, яка купує 20 тонн, треба виходити на цікаві для виробника компонентів об’єми, і наші об’єми вже цікаві для європейських виробників сировини. Ринок не дає нам вдосталь часу для всіх проектів і всіх напрямів. Щоб бізнес реально розвивався й був прибутковим, треба рухатися дуже швидко.

– У вас, з того, що ви розповіли, є достатньо оптимізму, енергії, натхнення. Проте більшість бізнесменів та аграріїв сьогодні говорять, що ніяких стимулів, підтримки, навіть вдячності суспільства не відчувають. Це не тільки політична ситуація. А й економічна, соціальна, ситуація середовища.

– Я, напевно, романтик…

– Ми всі романтики. Не романтик не здатний бути бізнесменом.

– Найголовніше, на мою думку, забезпечити рівність умов. Для всіх. От візьміть обмеження вантажних перевезень. В один день заборонили понад 20 тонн – для всіх. Це створило багато проблем, але ці проблеми кожний знаходить спосіб вирішувати, й немає таких, хто подібних проблем не має і через це агресивно поводиться на ринку. Або візьмемо блокування податкових накладних. Ми влітку пройшли цей етап, коли нас блокували. Довели, що ми реальні виробники, завезли сировину, продали продукцію. Коли ми це довели, нас перестали чіпати. Коли умови важкі, бізнесу байдуже, він існує для того, щоб перемагати, незважаючи на умови. Проте коли умови нерівні, бізнес потерпає. Нерівність умов породжує згубні фактори для легального бізнесу.

– Мене в цій ситуації обурює те, що ви говорите – довів з податковими накладними, що ти справжній, і працюй спокійно… Чому ми маємо доводити, що ми – справжні, а ті, хто блокує податкові накладні й потім невідомо куди діває бюджетні гроші, не повинні цього робити? От вони якраз і несправжні.Чому ми маємо смиренносприймати, що обмеженорух великих вантажівокдорогами, але ніхто не відповідає, чому в нас збудовано такі дороги, якимине можуть їздити великівантажівки? Чому відповідальні тільки підприємці,а урядовці – ні? Це жі є нерівність умов.

 – Крок за кроком треба змінювати, й Україна починається з кожного з нас. Часто люди займаються тотальною критикою або диванною політикою, але мало хто запитує себе: «Що я зробив сьогодні для України?» Ти виховуєш дітей правильно, ти робиш бізнес, ти платиш податки. Ти створюєш робочі місця. У цьому сенс зусиль і руху.

Чи не шкодять добрива землі

– Що ви скажете про ідею відкриття ринку землі? І з того, що ближче до вас: що скажете про легендарну родючість українських ґрунтів? Я маю на увазі родючість, яку не розумію: якби ми вирощували органіку,без хімії, то було б зрозуміло, що вирощуємо здоровупродукцію, а от в Ізраїлівона не росте. Проте мина чорноземах вирощуємотак само інтенсивним методом, як в Ізраїлі, де ґрунтівнемає, ще й вирощуємоменше, ніж в Ізраїлі. Тут маєзначення, на мою думку, хіба структура ґрунту.

– Стосовно ринку землі розповім таке: аграрії з Коломиї якось привели мені приклад реальної бабусі... От вона має земельний пай. Це реальні гроші, які вона могла б витратити на своє здоров’я, на свої нагальні потреби, поставити пластикові вікна, покращити своє життя... Проте вона змушена здавати пай в оренду, отримуючи копійки. Зараз в Україні створилося дуже багато дрібних фермерських господарств, по кількадесят, сто гектарів. Можливо, вони б хотіли придбати техніку, але, окрім землі, у них немає нічого, а земля могла б слугувати банківською заставою. Я слухаю й бачу логіку. Інше питання – хто купить цю землю. Той, хто має гроші. Це можуть бути китайці, європейці. Цього бояться аграрії. Однак є механізми,які може створити влада,щоб уникнути проблем.Ринок землі – це правильной цікаво, але його слід підготувати.

– Ринок землі – явище, яке формувалося на Заході століттями...

– Щодо родючості земель, скажу, що господарники дбають про землю. Насправді, я спілкуюся з людьми, з якими мені приємно працювати. Це вже такий закон бізнесу, притягуються подібні. Агрокомпанії покращу- ють ґрунти, роблять аналізи, і ми в динаміці бачимо це дбайливе ставлення до землі. Я не скажу, що у нас в Україні йде спустошення ґрунтів. Люди добре розуміють, що коли не вкладати в землю, наступного року не отримаєш результату. Земля сама себе захистить. Я не бачу підстав для того, щоб бити тривогу.

– А все‑таки – чи добривами не погіршуємо землю? І не тільки землю, а й продукцію?

– Дуже довго світове рослинництво боролося лише за високі врожаї сільськогосподарських культур. Починаючи з 60‑х років минулого століття, коли почалося інтенсивне застосування добрив, більше уваги приділяється якості продукції. Проте якість за інерцією оцінюється за одним-двома показниками: вміст білка і клейковини в зерні озимої пшениці, вміст цукру в коренеплодах цукрових буряків, вміст олії в зерні соняшнику. Наприкінці ХХ ст. учені вже почали використовувати термінологію «біологічна якість продукції». Так вони визначають комплекс окремих властивостей певної рослини, які необхідні для підтримування нормального метаболізму в організмітварин і людини, що споживають цю рослину. Звичайно,на біологічну якість продукції найбільший вплив здійснюють добрива. Для оцінкитакого впливу пропонуютьвиділяти сполуки та елементи, від яких залежить цяякість. Це білки, жири, вуглеводи, вітаміни, фітогормони,мінеральні солі, органічнікислоти. Біологічні дослідження останніх років дозволяють прослідити,як впливають компонентина обмін речовин у людини,а хімічний аналіз продукціїсвідчить про вплив на неїзасобів хімізації.

– Однак певні хімічні елементи у продуктах харчування необхідні. Лише з продуктами харчування організм може їх отримати.

– Або недоотримати. Відомо, до чого призводить нестача кобальту і йоду в продуктах харчування. Мало кальцію – розвивається рахіт, мало фтору – карієс. Найбільший вплив на біологічну якість продукції здійснюють макро- й особливо мікродобрива. Так, останні можуть сприяти накопиченню нітратів у рослинницькій продукції (у відновленні нітратів до амонію приймають участь щонайменше Mo, Mn, Fe, B, Zn) або порушувати рівновагу мінеральних елементів, змінювати хімічний склад рослин. Так, внесення науково необґрунтованих доз калійних добрив на пасовищах призводить до порушення співвідношення Са:K, і це викликає у тварин захворювання кісток. Негативний прояв зовнішніх чинників можна прибрати через дотримання співвідношення макро- і мікроелементів. Проте якщо ми хочемо отримати високоякісну продукцію, то до цієї роботи слід братися одразу від посіву культур через управління мінеральним живленням рослин. Досягнення цієї мети можливе лише на підставі об’єктивної і завчасної діагностики. Однак про діагностику ми вже поговорили, коли про лабораторію йшлося.

Між офіційним і родинним

– Чому вас називають Володимирівна? Ви – молода жінка, вас логічніше називати – Олена... Або вже – Олена Володимирівна. А Володимирівна – це якесь ставлення, як до родички.

– А я й не замислювалася над цим, і не помічала. Справді... Гадаю, в людей є відчуття субординації, але є й тепле дружнє ставлення. Олена – ніби надто особисто, Олена Володимирівна – надто офіційно. От у підсумку так і кличуть – Володимирівна.

– Ви наступний рік бачите хорошим?

– Так! Я народилася в рік Собаки, і я – Земля, я – Діва. І глибоко переконана, що це буде дуже вдалий рік, пік усього. Журнал виходить під Новий рік... Я хочу побажати всім аграріям, щоб рік Собаки приніс багато радості, щоб віра, надія, любов завжди були з вами. І – миру нам усім, щастя, добра, всіх духовних і матеріальних благ. І щоб радували діти. Я маю трьох, тому вважаю, що діти – найбільший скарб у житті.