Передпосівна обробка насіння добривами

Журнал «AGROEXPERT» № 3(116) 2018

Передпосівної обробки найбільше потребують озимі культури. їх сіють свіжозібраним насін­ням, схожість якого дещо нижча, ніж ярих (пше­ниця, ячмінь, овес). Насіння ярих культур до ви­сіву в ґрунт виходить зі стану спокою, тому має кращі посівні властивості. Крім того, воно покри­те плівкою, завдяки чому менше травмується і краще сходить. Рівень схожості озимих зернових невисокий, а в посушливі роки ще нижчий. За тривалого зберігання насіння схожість втрача­ється, тому його обробляють стимулювальними препаратами.

Протруйники справляють фітотоксичну дію, а несприятливі ґрунтово-кліматичні умови по­силюють стресове навантаження на насіння, що проростає. Аби цьому запобігти, застосову­ють фосфоровмісні добрива, хелатовані мікро­елементи, фітогормони, амінокислоти і гумінові кислоти.

Під час проростання насіння потребує фосфору. Його дефіцит у цей період неможливо компенсувати на пізніших етапах розвитку рослин Фосфор та мікроелементи містяться у насінин формі фітину, але його концентрація невисока.

Якщо ґрунт перезволожений або, навпаки, су­хий, виникає гормональний дисбаланс, що потре­бує ауксину і гібереліну — його застосовують для насіння з тривалим періодом спокою.

Амінокислоти постачають живлення і легко­засвоювану енергію для росту й розвитку рос­лин. Вони беруть участь у побудові білка, підви­щують стійкість рослин до несприятливих умов. Аспарагінова і глутамінова кислоти стимулюють проростання, активують антистресові ферменти та справляють хелатувальну дію.

Нанесені елементи краще тримаються на по­верхні насіння завдяки прилипачам. Вони утво­рюють плівку, забезпечуючи ефективність пре­паратів до 30%, і захищають насіння від провока­ційної вологи, підвищуючи схожість до 25%.

Насіння починає проростати відразу після ви­сівання у прогрітий до оптимальної температури ґрунт, достатньо забезпечений продуктивною вологою. У цей період фермент фосфатаза від­щеплює від фітину неорганічний фосфат, що за­безпечує синтез фосфорорганічних сполук. Вони потрібні молодим проросткам, адже переносять енергію, сприяють диханню й фотосинтезу. Про­росток повністю засвоює із фітину фосфор, яко­го вистачає на 10 діб. Компенсувати його дефіцит має фосфор, нанесений на насінину. Завдяки цьому рослина швидко формує кореневу систе­му, через яку поглинатиме елемент із ґрунту.

До фази 3 листків кукурудза живиться накопи­ченими в ендоспермі чи сім'ядолях поживними речовинами. За появи 4 листків починається кри­тична фаза, коли молоде коріння споживає мі­кроелементи з оболонки насіння. Рослина може живитися цими запасами до фази 5 —6 листків, а тоді вже кукурудзу підживлюють позакоренево.

Ферменти і фітогормони, що є в насінні, не ак­тивні через абзцисову кислоту. Насіння пророс­тає, коли її рівень нижчий за рівень ауксину та гібереліну. Мікроелементи активізують фермен­ти, сприяючи переходу органічних речовин у розчинні сполуки, якими живиться зародок.

Олександр Русін, канд с.-г. наук, керівник наукового відділу ТОВ «Група компаній «Ярило»