Перевіряємо якість КАС

Перевіряємо якість КАС

Журнал «АГРОНОМ» № 1(67) 2020

Збільшення посушливості клімату та високі технологічні властивості КАС обумовлюють досить високий попит на це добриво. Поєднання трьох форм азоту дає змогу ефективно використовувати його як основне, стартове і добриво пролонгованої дії. Крім того, рідка форма добрив забезпечує точне дозування та рівномірний розподіл його у межах поля, що є пріоритетом точного землеробства. Не менш важливою перевагою КАС є також зменшення енерговитрат на її виробництво внаслідок відсутності грануляції аміачної селітри і карбаміду. Водночас наявність на ринку рідких добрив становить собою одну із загроз «крадіжок» їх на шляху виробник – споживач.

На сьогодні сільгоспвиробникам відомо чимало «схем і маніпуляцій» з рідкими добривами. Це зливання у підготовлені на шляху руху автоцистерн пусті емності, наявність прихованих «кишень» у цистернах, що дає можливість розбавляти добриво вже після відбору проб, і т. ін. Захистити себе від підробки за допомогою ареометра не видається можливим. Інша справа – гранульовані добрива, які чітко можна розпізнати за зовнішніми ознаками. Та й виготовити гранули (прілли) можна лише у заводських умовах. Виробник, як правило, не зацікавлений у випуску неякісної продукції.

Друга, не менш важлива причина появи артефактів КАС – недосконалість методики хімічного контролю продукції. Відповідно до стандарту «Технічні умови. Добрива рідкі азотні (КАС) ТУ У 24.1-00203826.024 – 2002», за фізико-хімічними властивостями КАС мають відповідати нормам, вказаним у таблиці.

Візьмемо такий показник як масова частка аміачної селітри у %. Від нього залежить як ефективність КАС у цілому, так і ефективість його як стартового добрива. Згідно з ТУ, визначення масової частки аміачної селітри грунтується на взаємодії амонійного азоту з формальдегідом з подальшим титруванням кислоти, що при цьому виділяється розчином гідроксиду натрію.

4NH4NO3 + 6HCOH = 4HNO3 + C6H12N4 + 6H2O

HNO3 + NaOH = NaNO3 + H2O

Така методика прийнятна для «ідеальної» КАС без домішок. При додаванні до КАС будь-якої амонійної солі (сульфату амонію, хлористого амонію, монофосфату амонію) вона буде взаємодіяти із формальдегідом і при цьому виділятисяметься кислота в обсязі, еквівалентному вмісту амонію.

4NH4Cl + 6HCOH = (CH2)6N4 + 4HCl + 6H2O

2(NH4)2SO4 + 6HCOH = (CH2)6N4 + 2H2SO4 + 6H2O

З’ясувати під час аналізу, чи входить цей амоній до складу аміачної селітри, неможливо. На рисунку показано алгоритм визначення масової частки аміачної селітри у КАС згідно з прийнятиим ТУ. Як видно із рисунка, у випадку із домішкою враховується амонійний азот КАС і сульфату амонію.

Рис. Алгоритм аналізу КАС на вміст у ньому аміачної селітри: без домішки (а) і з домішкою (б) сульфату амонію

Рис. Алгоритм аналізу КАС на вміст у ньому аміачної селітри: без домішки (а) і з домішкою (б) сульфату амонію

Далі розрахунковим методом знаходять масову частку аміачної селітри за наведеною нижче формулою, що неминуче призводить до хибних показань.

Х = (V·K·0,04·100) / m,

де:V – об’єм оксиду натрію (0,5 моль), витрачений на титрування;К – поправочний коефіцієнт на титр;0,04 – маса нітрату амонію, що відповідає 1 мл 0,5 М NaOH;m – наважка КАС, г.

Отже, поширений метод конт­ролю якості КАС (ТУ У 24.1-00203826.024 – 2002) не гарантує об’єктивного визначення масової частки аміачної селітри. Водночас пряме визначення масової частки аміачної селітри у КАС (свідчення того, що перед нами дійсно «стартове» добриво) можливе шляхом залучення іонселективних електродів.