Ярило Імуностимулятор Ca + – ефективне рішення у захисті рослин від стресів

Журнал "ЗЕРНО" №4(181) 2021

Негативний вплив погодних умов, на фоні глобальної зміни клімату, вносять зміни в програми вирощування сільськогосподарських культур. Цілий ряд стресів абіотичного походження призводять до значних втрат врожаю та погіршення його якості. Все це сприяє перегляду та внесенню змін в традиційні підходи вирощування сільськогосподарських культур – сівозміна, обробіток ґрунту, система захисту, живлення і т.і.

Відомо, що продуктивність культур визначається ефективністю фотосинтезу. Фотосинтез – хімічна реакція, що дозволяє перетворювати енергію сонячного світла й вуглекислий газ на цукри чи крохмаль, які необхідні для росту та розвитку рослини. Близько 5…10 % поживних речовин надходить із ґрунту, а решта 90…95 % – в процесі фотосинтезу. Вуглекислий газ (CO2) є головним обмежувальним чинником для фотосинтезу, через його низьку концентрацію в атмосферному середовищі та у місцях карбоксилювання всередині листка.

Під час фотосинтезу СО2 дифундує з атмосфери в листок, а потім до місця карбоксилювання. Фермент, що каталізує реакцію приєднання вуглекислоти, називається рибулозобісфосфаткарбоксилаза, скорочено – Рубіско (RubisCo). Він виконує дві функції: під час поглинання ферментом СО2 відбувається фотосинтез, а за поглинання О2 – фотодихання. У різних рослин фотосинтез відбувається неоднаково та залежить від способів фіксації і перетворення CO2 рослинами – С4 і С3-шляхи. С4-рослини (кукурудза, сорго, просо) ефективніше поглинають вуглекислий газ. Вони більш витриваліші до спеки, краще зберігають воду ніж С3-рослини (злакові, соя, соняшник, ріпак, плодові культури) але додаткові етапи фіксації вуглецю у C4-рослин вимагають певних енергетичних витрат, температурного режиму та вищого рівня інсоляції.

Несприятливі погодні умови значно посилюють процес фотодихання та знижують надходження CO2. В умовах посухи, за дефіциту вологи, продихи закриваються і рослина не отримує достатньої кількості вуглекислого газу для фотосинтезу. У процесі фотодихання рослини «спалюють» вуглеводи і АТФ, тобто витрачають і розщеплюють речовини, які встигли накопичити та синтезувати раніше. Також, в умовах стресу, може відбуватися «глюк» фотосинтезу. Це відбувається за участі Рубіско, який часто помиляється сприймаючи кисень за вуглекислий газ. Це призводить до синтезу побічних для рослинних клітин продуктів – фосфат гліколевої кислоти та аміаку. Ці продукти з часом утилізуються, але для цього рослині доводиться витрачати багато енергії, що порушує нормальний перебіг фотосинтезу і, як результат, зниження врожайності.

Доведено, що висока концентрація вуглекислого газу в повітрі є ключовим фактором підвищення врожайності.

«Підвищення рівня CO2 збільшує інтенсивність фотосинтезу, що позитивно впливає на пристосування рослин до стресових умов викликаних підвищеними температурами»

Дія ЯРИЛО Імуностимулятор Са+ полягає у додатковому насиченню рослин вуглекислим газом, що супроводжується підвищенням інтенсивності фотосинтезу та покращенням дихання. Вивільнення СO2 та Ca2+ у міжклітинний простір здійснюється внаслідок ряду хімічних реакцій як всередині листка так і на його поверхні (мал. 2). Насичення CO2, в даному випадку, відбувається у більшій концентрації, ніж в атмосфері. Саме збільшення СO2 всередині листка запобігає випаровуванню води.

Механізм дії ЯРИЛО Імуностимулятор Са+ наступний: частинки продукту стикуються з негативно зарядженою поверхнею клітинної мембрани та створюють електростатичний потенціал. Це «приваблює» іони водню, які утворюються в клітині при розщепленні води (фотоліз) – перша світлова реакція фотосинтезу:

Н2О + Qсвітла → Н++ ОН–

Іони водню проходять через клітинну мембрану взаємодіють з негативно зарядженою групою CO32- , вивільняючи іони Ca2+ та утворюючи вугільну кислоту яка розкладається на вуглекислий газ і воду:

CaCO3 + 2H+→ Ca2+ + H2CO3

H2CO3 → CO2 + H2O

Іони кальцію (Ca2+), що утворюються в результаті цих хімічних перетворень, відіграють важливу роль у живлені та адаптації рослин до стресів.

Більш детально про роль кальцію можна ознайомитися за посиланням: https://www.agronom.com.ua/kaltsij-potuzhnyj-imunostymulyator-i-antystresant/

Другий механізм хімічних реакцій здійснюється вночі за участі роси, яка покриває листкову поверхню. В цей період у рослин відбувається процес фотодихання (мал. 3). Він супроводжується «спалюванням» вуглеводнів та виділенням вуглекислого газу, який при взаємодії з водою перетворює карбонат кальцію в гідрогенкарбонат (Са(НСO3)2) :

CaCO3 + H2O + CO2 → Ca(HCO3)2

Вдень, температура поступово підвищується і Ca(НСO3)2, внаслідок випаровування води, розкладається з утворенням вуглекислого газу, тобто реакція відбувається у зворотному напрямку:

Ca(HCO3)2 → СaСO3 + H2O + 2CO2

Таким чином, ЯРИЛО Імуностимулятор Са+ виступає у ролі «сховища», постійно насичує рослини високою концентрацією CO2, необхідного для фотосинтезу – процесу перетворення світлової енергії в хімічну енергію з утворенням вуглеводів (цукрів) та кисню:

6CO2 + 6H2O → C6H12O6 + 6O2

«Підвищений вміст водорозчинних вуглеводів є однією з адаптивних реакцій рослин на дію холоду».

Вони відіграють значну роль в успішній перезимівлі озимих культур. Склад ЯРИЛО Імуностимулятор Са+ доповнений калієм (K), магнієм (Mg), кремнієм (Si), амінокислотами, органічними кислотами, гліцериновими спиртами та поверхнево-активними речовинами, які значно підсилюють діюпродукту.

Елементний склад продукту (г/л):

Кремній (Si) підвищує стійкість рослин до патогенів. Механізм захисту полягає в утворені подвійного кремнієвого шару в кутикулі листка, що служить механічним бар’єром для шкідників та збудників хвороб. Однією із важливих функцій активних форм кремнію є стимуляція розвитку кореневої системи.

«Особливу роль відіграє кремній у підвищенні стійкості до посухи, що пов’язано з підвищенням водоутримувальної здатності рослин»

Імуностимулятор Са+ призначений для позакореневого застосування на С3 і С4 видах рослин. Він сприяє поліпшенню ростових процесів рослин за рахунок формування розвиненої кореневої системи, посилення фотосинтезу, зменшення втрати води та підвищення стійкості до патогенів і екстремальних погодних умов (посуха, перезволоження). Дослідження, проведені у посівах озимої пшениці, засвідчують ефективність дії продукту. Оброблені Імуностимулятор Са+ рослини мали більшу площу асиміляційної поверхні, з більшим вмістом хлорофілу, більший діаметр пагонів та краще розвинену кореневу систему.,

Продукт рекомендовано застосовувати починаючи з появи 3 і більше справжніх листка до двох разів за вегетацію або профілактично, до початку впливу стресового чинника, за норми витрати 1,0 л/га на 200 л води. На озимих культурах можна вносити з осені, для кращої перезимівлі.

Імуностимулятор Са+ необхідно застосувати за 2 години до очікуваних опадів. Внесення проводити оприскувачем з тиском 4-6 бар та діаметром форсунок менше 0,3 мм. Продукт має дуже дрібний помел, у багато разів менший за діаметр форсунки (від 150 до 300 мкм або 0,15 до 0,3 мм), що виключає забивання форсунок під час обприскування. При роботі обприскувача мішалка повинна бути постійно увімкненою. До та після обприскування бак обприскувача і форсунки слід ретельно прочистити, для запобігання утворення осаду.

Продукт не викликає фітоксичності, повністю сумісних із засобами захисту рослин і добривами. Не рекомендується змішувати з гербіцидами та кислими добривами (рН менше 3,4 одиниці). За приготування бакової суміші його слід додавати в останню чергу. Уникати застосування в період дії стресу.