Примітка: * - застосування конкурентних добрив.
Примітка: * - застосування конкурентних добрив.
⇐ Протяніть ⇒
Соя – найважливіша білково-олійна культура у світі. Її насіння містить у середньому 37…42% білку, 19…22% олії та 20 % вуглеводів. За амінокислотним складом протеїн сої близький до білку курячих яєць. Посівні площі сої в Україні становлять близько 1,2 млн га. Спад інтересу до вирощування цієї культури пов’язаний з частими посухами та заміщенням більш рентабельними культурами. Однією з головних особливостей сої, що робить її привабливою для вирощування, є біологічна фіксація атмосферного азоту бактеріями роду Bradyrhizobium.
Соя бобова культура, яка насичує ґрунт азотом. Добре розвинені посіви сої біологічно фіксують в середньому до 200 кг/га азоту. За рахунок цього соя до 70 % задовольняє свою потребу в азоті.Соя потребує достатньої кількості поживних речовин у визначені періоди розвитку. З посівом необхідно вносити стартові дози азотних добрив, що живлять рослини до моменту утворення бульбочок та їх здатності фіксувати азот. В азотному живленні критичний період для сої — 2-3 тижні після цвітіння; в фосфорному — перші 30 діб від появи сходів. Не слід вносити надмірні норми азоту, щоб не пригнічувати процес природної азотфіксації. Фосфор активізує діяльність бульбочок та сприяє збільшенню їхньої маси. Молібден є складовою частиною ферменту нітрогенази в азотфіксуючих бактеріях. Дефіцит бору призводить до абортації квіток.